Нещодавно текстильна промисловість Індонезії зіткнулася з потужним тиском конкуренції з боку Китаю. Голова Асоціації виробників волокон і ниток Індонезії Рейдма зазначив, що під час епідемії на індонезійський ринок хлинув великий обсяг китайських товарів, серед яких були й незаконно імпортовані. Це призвело до постійного зростання запасів місцевих текстильних виробів в Індонезії та збільшення насиченості ринку.

Рідемар додав, що китайські товари займають важливе місце на індонезійському ринку завдяки своїй надзвичайно конкурентоспроможній ціновій перевазі. Однак ця стратегія низьких цін становить серйозний виклик для місцевої текстильної промисловості Індонезії. Велика кількість дешевих китайських товарів не тільки стискає простір для виживання місцевих підприємств, але й може вплинути на довгостроковий розвиток текстильної промисловості Індонезії.

Це явище відображає спільні труднощі, з якими стикаються країни, що розвиваються, на фоні глобалізованої економіки. З одного боку, міжнародна торгівля приносить споживачам більше вибору та вигоди; з іншого боку, місцева промисловість стикається з безпрецедентним тиском конкуренції. Як знайти баланс між відкритістю та захистом - це важлива проблема, з якою повинні спільно стикатися уряд Індонезії та промисловість.

У майбутньому індонезійська текстильна промисловість, можливо, повинна буде посилити свою конкурентоспроможність через технологічні інновації, підвищення якості тощо, в той же час уряд, можливо, повинен буде розглянути прийняття відповідних заходів для забезпечення справедливого конкурентного середовища та сприяння сталому розвитку вітчизняної текстильної промисловості. Це не лише стосується майбутнього індонезійської текстильної промисловості, але й вплине на довгостроковий розвиток економічних і торгових відносин між Китаєм та Індонезією.