。# Поширені причини запору

Запор є поширеною проблемою травної системи, причини якої є складними та різноманітними, головним чином діляться на органічний запор (викликаний захворюваннями, ліками або аномаліями фізичної структури) та функціональний запор (викликаний звичками життя, харчуванням, психічними факторами тощо) обидві категорії виглядають наступним чином:

1. Органічний запор: необхідно своєчасно звернутися до лікаря для виявлення причини.
Органічний запор - це запор, спричинений захворюваннями кишечника або всього організму, побічними ефектами ліків або аномаліями в будові тіла. Поширені причини включають:

1. Захворювання кишечника та анального отвору
- Захворювання кишечника: такі як доброякісні/злоякісні пухлини ободової кишки, запальні захворювання кишечника (хвороба Крона), синдром подразненого кишечника, вроджений мегаколон, спайки кишечника, кишкова непрохідність тощо, можуть призвести до звуження або обструкції кишечника, що вплине на виведення стільця (посилання).
- Захворювання ануса та прямої кишки: такі як геморой, анальна тріщина, параректальний абсцес, проктит тощо, можуть викликати спазми м'язів анального сфінктера або біль при дефекації, що призводить до страху пацієнта перед дефекацією (цитата).

2. Ендокринні/метаболічні захворювання
- Гіпотиреоз: недостатня секреція тиреоїдних гормонів призводить до сповільнення перистальтики кишечника (джерело).
- Цукровий діабет: тривала гіперглікемія може пошкодити нерви кишечника, впливаючи на його функцію (цитата).
- Інше: такі як гіперкальціємія, гіпокаліємія тощо, можуть призводити до розслаблення кишкових м'язів (цитата).

3. Неврологічні захворювання
Такі захворювання, як хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, інсульт, параліч тощо, можуть впливати на нервове забезпечення кишечника, що призводить до сповільнення перистальтики кишечника (посилання).

4. Побічні ефекти лікарських засобів
Деякі препарати можуть порушувати нормальну функцію кишечника, що призводить до запору, до поширених препаратів належать:
- Знеболювальні/заспокійливі засоби (наприклад, морфінові препарати, седативні засоби);
- Антидепресанти/анксіолітики (такі як сертралін, лоразепам);
- Серцево-судинні препарати (наприклад, блокатори кальцієвих каналів, антигіпертензивні препарати);
- Інше (такі як антихолінергічні препарати, антациди, що містять алюміній/кальцій, препарати заліза, діуретики, препарати для лікування хвороби Паркінсона) (посилання).

5. Інше
- Тиск пухлин у черевній/тазовій порожнині: такі як міома матки, пухлини яєчників тощо, можуть тиснути на кишечник, що призводить до обструкції (цитата);
- Системні захворювання: такі як уремія, дерматоміозит, системний склероз тощо, можуть призвести до розслаблення кишечника (цитата).

2. Функціональний запор: найпоширеніший тип (складає близько 70%)
Функціональний запор в основному пов'язаний з нездоровим способом життя та психологічними факторами, до поширених причин належать:

1. Харчові фактори
| Фактор | Конкретний прояв | Механізм | Цитата |
|---------------------|-------------------------------------------|---------------------------------------|---------------------|
| Недостатнє споживання харчових волокон | Тривале вживання вишуканої їжі (такої як білий рис, біле борошно), мало овочів, фруктів, грубих злаків | Недостатній об'єм стільця, зменшене подразнення кишечника, сповільнений перистальтика | |
| Недостатнє споживання води | Щоденна кількість води менше 1500 мл | Кал тверді, важко вивести | |
| Високожирна/пекуча дієта | Тривале вживання смажених продуктів, жирного м'яса, перцю тощо | Легко викликає недостатність кишкової моторики | |

2. Звички життя
- Тримання стула (гальмування позивів): Часте гальмування позивів до дефекації через роботу, навчання, наради тощо призводить до зниження чутливості прямих кишкових рефлексів, зникнення позивів, повторного всмоктування вологи з калу, що робить його сухим і твердим (цитата).
- Тривале сидіння: довготривале сидіння (наприклад, робота в офісі, тривале перебування в ліжку) та недостатня фізична активність (наприклад, прогулянки, йога тощо) призводять до сповільнення перистальтики кишечника, що викликає надмірне перебування їжі в кишечнику (цитата).
- Погані звички при дефекації: гра в телефон, читання книг або газет під час візиту в туалет призводять до надмірного перебування в туалеті, що заважає нормальному рефлексу дефекації (посилання).
- Зміна режиму життя: такі як подорожі, зміна часового поясу, зайнята робота тощо, порушують нормальний ритм кишечника (цитата).

3. Психологічні фактори
Тривале психічне напруження, тривога, депресія та інші емоційні проблеми можуть перешкоджати нормальному скороченню кишечника та рефлексу дефекації, що призводить до запору (цитата).

4. Фактор віку
З віком м'язова скорочувальна сила кишечника зменшується, тонус м'язів черевної порожнини та тазу знижується, перистальтика кишечника сповільнюється, і літні люди частіше страждають на запори (цитата).

5. Вагітність
Вагітні жінки через підвищення рівня прогестерону (що пригнічує перистальтику кишечника) та збільшення матки (яка тисне на пряму кишку) схильні до запорів.

Підсумок та рекомендації щодо запобігання
Запор зазвичай є результатом спільної дії кількох факторів (таких як тривале сидіння + недостатня кількість харчових волокон + психічне напруження). Для пацієнтів з тривалим або серйозним запором слід своєчасно звертатися до лікаря, пройти обстеження (такі як колоноскопія, перевірка функції щитовидної залози тощо) для визначення причини (виключення органічних захворювань), а потім лікувати відповідно до причини (наприклад, корекція харчування, зміна способу життя, медикаментозне лікування, лікування первинного захворювання тощо).

Ключ до запобігання запорам:
- Їжте більше продуктів, багатих на дієтичні волокна (наприклад, шпинат, яблука, вівсянка);
- Щоденна норма споживання води становить 1500-2000 мл;
- Помірні фізичні навантаження (наприклад, щоденна прогулянка протягом 30 хвилин);
- Привчайтеся до регулярного випорожнення (наприклад, вранці після пробудження або через 1 годину після їжі);
- Уникайте затримки стільця та тривалого сидіння;
- Зберігайте гарний настрій, зменшуйте психологічний стрес.