Глобальна ситуація з регулюванням шифрування: стиль регулювання та еволюція політики в різних країнах

Шифрування валюти за короткий час перетворилося з нішевого продукту на масовий. Кількість глобальних власників шифрувальної валюти перевищила 200 мільйонів, в Китаї ж їх число досягло 19 мільйонів. Перед таким величезним розміром ринку уряди різних країн змушені серйозно підійти до питання регулювання шифрування. Однак наразі на глобальному рівні ще не досягнуто згоди щодо шифрувальної валюти, а позиції країн залишаються неясними.

Ця стаття розгляне еволюцію регуляторних стилів і поточну позицію п'яти країн і регіонів, які викликають найбільшу увагу у сфері шифрування.

США: балансування ризиків та інновацій

Хоча США є найбільш помітною країною в галузі шифрування у світі, їхня регуляторна політика є більш неясною та важкою для прогнозування в порівнянні з Японією, Сінгапуром та іншими країнами.

До 2017 року США в основному зосереджувалися на загальному контролі ризиків, не виявляючи ознак заборони чи прискореного законодавства. У 2017 році SEC вперше опублікувала оголошення щодо ICO, включивши їх до сфери дії федерального законодавства про цінні папери. У 2019 році США почали жорстко боротися з криптовалютою, регулюючи її як цінний папір, а не як актив або валюту.

У 2021 році, з ростом кількості шифрувальних ентузіастів і постійними закликами з боку установ, ставлення США до шифрування валют змінилося. Того ж року Coinbase стала першою шифрувальною біржею, яка вийшла на американський ринок. У 2022 році, після інцидентів з Luna та FTX, регуляція в США ще більше посилилась.

Наразі регулювання криптовалют у США здійснюється спільно федеральними органами та штатами, головним чином SEC та CFTC. Однак ці два органи ще не досягли згоди щодо своїх обов'язків та стандартів регулювання. Ставлення штатів до криптовалют та інтенсивність регулювання також не є однорідними.

В цілому, США не є лідером у регулюванні шифрування. Вони більше зосереджені на контрольованих ризиках і стимулюванні інновацій, сподіваючись бути попереду світу в технології шифрування, а не в регулюванні. Хоча така розмита регуляторна політика збільшує невизначеність на ринку, вона також залишає місце для технологічних інновацій.

Японія: стабільне та суворе регуляторне середовище

Японія завжди залишалася активною в сфері шифрування та активно створювала здорове регуляторне середовище для галузі. Після події Mt. Gox у 2014 році Японія почала впроваджувати більш суворі регуляції та приймати більш чітку політику порівняно з іншими країнами.

У 2016 році Японський парламент почав законодавче регулювання шифрування. У 2017 році було внесено зміни до Закону про платіжні послуги, що включає шифрувальні торгові платформи до сфери регулювання, ставши першою країною, яка легалізувала біткойн. У 2018 році, після хакерської атаки на CoinCheck, Японія ще більше посилила заходи регулювання.

У червні 2022 року Японія ухвалила поправку до Закону про фінансування, ставши першою країною у світі, яка створила правову основу для стейблкоїнів. Регуляторне середовище в Японії є досконалим, що дозволяє багатьом шифрувальним компаніям стабільно розвиватися та захищає інвесторів під час подій з FTX.

В цілому, регулювання криптовалют в Японії є чітким і суворим, з акцентом на керівництво галуззю, а не на заборону, з метою захисту роздрібних інвесторів та заповнення відповідних законодавчих прогалин. Така чітка регуляторна позиція робить очікування крипто-компаній на японському ринку більш зрозумілими.

Південна Корея: посилення регулювання, можлива легалізація

Південна Корея є однією з найактивніших країн на ринку шифрування, 20% молоді беруть участь у торгівлі. Проте наразі Південна Корея ще не включила шифрування до законодавства.

З 2017 року Південна Корея заборонила різні форми емісії токенів і встановила правила щодо незаконної діяльності. Регуляторні заходи включають обов'язкову ідентифікацію, заборону на відкриття рахунків неповнолітнім та нерезидентам тощо. Але відповідні деталі все ще відсутні, багато положень були запроваджені лише державними органами і ще не було піднято до рівня законодавства в парламенті.

У лютому 2021 року Південна Корея вперше почала розглядати законодавство про шифрування валюти. Після події Terra у 2022 році процес законодавства прискорився. Уряд Південної Кореї створив "Комітет з цифрових активів" та "Комітет з ризиків віртуальних активів" і почав вживати більш інтенсивних регуляторних заходів.

Новий президент Юн Сік Йоль вважається "дружнім до шифрування президентом", обіцяючи зняти регуляції з шифрувальної галузі. Південнокорейський ринок рухається в напрямку легалізації, і майбутній розвиток вартий очікування.

Сінгапур: передбачувана, але не м'яка політика

Сінгапур завжди підтримував дружній і відкритий підхід до шифрування, визнаючи криптовалюти легальними, так само як і Японія. У 2014 році Сінгапур став однією з перших країн у світі, що почала регулювати віртуальні валюти.

У 2019 році Сінгапур прийняв Закон про платіжні послуги, вперше запровадивши законодавче регулювання. У порівнянні з Японією, регуляторне середовище в Сінгапурі є більш ліберальним, що приваблює багато підприємств у сфері шифрування. У 2022 році Сінгапур почав вдосконалювати регуляторне середовище, взявшись за обмеження інвестицій для роздрібних інвесторів. У 2023 році Сінгапур продовжує підтримувати дружній до шифрування імідж, пропонуючи фізичним особам податкові пільги на цифрові активи.

Після інциденту з FTX Сінгапур почав посилювати політику щодо шифрування, але все ще зберігає дружній підхід. Політика Сінгапуру завжди була стабільною та передбачуваною, з гнучким коригуванням залежно від ринкової ситуації, але для контролю фінансових ризиків також поступово посилюється регулювання.

Гонконг: активно наздоганяє, просуває законодавство

Ставлення Гонконгу до шифрування змінювалося від початкового супротиву та недовіри до активного прийняття. У листопаді 2018 року Гонконг вперше включив віртуальні активи до сфери регулювання. З тих пір Гонконг вважає шифрування "цінними паперами" і регулює їх у рамках існуючої правової системи.

У жовтні 2022 року уряд Гонконгу офіційно оприлюднив політичну декларацію, почавши активно приймати віртуальні активи. У 2023 році Гонконг продовжує надсилати законодавчі сигнали, плануючи включити стабільні монети до сфери регулювання та сподіваючись реалізувати регуляторні заходи в 2023 або 2024 році.

Гонконг використовує можливості розвитку web3, демонструючи амбіції повернутися в сферу шифрування, і має шанси стати лідером на ринку криптовалют. Проте остаточний результат залежить від впровадження відповідних регуляторних політик.

Висновок

Хоча країни світу ще не досягли єдності щодо шифрування валют, посилення регулювання залишається тенденцією майбутнього. На початкових етапах розвитку галузі суворе регулювання може стримувати інновації. Але коли галузь досягає певного рівня, відсутність регулювання може завдати шкоди. Питання законодавства щодо регулювання шифрування стає все більш важливим, що також свідчить про те, що вся галузь рухається в позитивному напрямку.